07 липня 2020 року під головуванням сільського голови МАРИНИ ВІРКО відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Плисківської сільської ради. З метою недопущення виникнення пожеж, якісного збирання та збереження вирощеного врожаю Плисківська сільська рада звертається до всіх керівників сільгосппідприємств, установ та організацій аграрного сектору економіки Плисківської ОТГ вжити організаційних заходів щодо недопущення спалювання стерні, пожнивних решток та сухої рослинності, а також доводить до відома всіх жителів громади та керівників сільгосппідприємств, установ та організацій аграрного сектору економіки Плисківської ОТГ ПАМ’ЯТКУ .
ПАМ’ЯТКА
Випалювання сухої рослинності – шкідливе й небезпечне
Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) може стати причиною масштабних пожеж.
Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання вимог правил пожежної безпеки та дій щодо пожежного захисту сільгоспугідь, лісів та торфовищ у літньо-осінній пожежонебезпечний період.
Звертаємо особливу увагу на те, що спалювання пожнивних решток – ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг забруднює повітря на величезних простора, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини.
Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства.
Альтернативою бездумному спалюванню може стати також використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст. 91 (обов’язки власників земельних ділянок) Земельного кодексу України, ст. 96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, завданої при спалюванні сухої рослинності або її залишків. Відповідні зміни внесені до Кримінального кодексу України (ККУ) та КодексуУкраїни про адміністративні порушення заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Крім того,нагадуємо про посилення відповідальності за забруднення повітря і спалювання сухої трави та листя.
У квітні Верховною Радою України ухвалено законопроект, яким суттєво підвищені штрафи за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання (КУпАП).
Так, у 18 разів зросли штрафи за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на сільгоспземлях вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом. За такі порушення передбачено штраф від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800-153000 гривень), або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, порушників позбавлятимуть волі на строк від п’яти до десяти років (стаття 245 Кримінального кодексу України).
Підвищено відповідальність за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля. За вказані порушення передбачено штраф від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (30600-61200 гривень), або обмеження волі на строк від до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого (стаття 241 Кримінального кодексу України).
Згідно зі статтею 77 КУпАП, недотримання вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян – від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530-4590 гривень), на посадових осіб – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590-15300 гривень).
За знищення або пошкодження лісу через необережне поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, каратимуть штрафами: громадян – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590-15300 гривень), посадових осіб – від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів (10710-30600 гривень).
За випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання встановленого законодавством порядку передбачено штраф: на громадян – від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів (3060-6120 гривень) на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів (15300-21420 гривень). Ще більші штрафи за такі порушення, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (стаття 77-1 КУпАП).
07 липня 2020 року під головуванням сільського голови МАРИНИ ВІРКО відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Плисківської сільської ради. З метою недопущення виникнення пожеж, якісного збирання та збереження вирощеного врожаю Плисківська сільська рада звертається до всіх керівників сільгосппідприємств, установ та організацій аграрного сектору економіки Плисківської ОТГ вжити організаційних заходів щодо недопущення спалювання стерні, пожнивних решток та сухої рослинності, а також доводить до відома всіх жителів громади та керівників сільгосппідприємств, установ та організацій аграрного сектору економіки Плисківської ОТГ ПАМ’ЯТКУ .
ПАМ’ЯТКА
Випалювання сухої рослинності – шкідливе й небезпечне
Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) може стати причиною масштабних пожеж.
Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання вимог правил пожежної безпеки та дій щодо пожежного захисту сільгоспугідь, лісів та торфовищ у літньо-осінній пожежонебезпечний період.
Звертаємо особливу увагу на те, що спалювання пожнивних решток – ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг забруднює повітря на величезних простора, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини.
Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства.
Альтернативою бездумному спалюванню може стати також використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст. 91 (обов’язки власників земельних ділянок) Земельного кодексу України, ст. 96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, завданої при спалюванні сухої рослинності або її залишків. Відповідні зміни внесені до Кримінального кодексу України (ККУ) та КодексуУкраїни про адміністративні порушення заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Крім того,нагадуємо про посилення відповідальності за забруднення повітря і спалювання сухої трави та листя.
У квітні Верховною Радою України ухвалено законопроект, яким суттєво підвищені штрафи за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання (КУпАП).
Так, у 18 разів зросли штрафи за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на сільгоспземлях вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом. За такі порушення передбачено штраф від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800-153000 гривень), або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, порушників позбавлятимуть волі на строк від п’яти до десяти років (стаття 245 Кримінального кодексу України).
Підвищено відповідальність за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля. За вказані порушення передбачено штраф від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (30600-61200 гривень), або обмеження волі на строк від до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого (стаття 241 Кримінального кодексу України).
Згідно зі статтею 77 КУпАП, недотримання вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян – від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530-4590 гривень), на посадових осіб – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590-15300 гривень).
За знищення або пошкодження лісу через необережне поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, каратимуть штрафами: громадян – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590-15300 гривень), посадових осіб – від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів (10710-30600 гривень).
За випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання встановленого законодавством порядку передбачено штраф: на громадян – від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів (3060-6120 гривень) на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів (15300-21420 гривень). Ще більші штрафи за такі порушення, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (стаття 77-1 КУпАП).
13:42 08.07.2020
