Про затвердження Стратегії сталого розвитку Плисківської об’єднаної територіальної громади на 2019-2026 роки

Дата: 30.10.2019 08:53

Кількість переглядів: 23

УКРАЇНА

ПЛИСКІВСЬКА  СІЛЬСЬКА  РАДА

БОРЗНЯНСЬКОГО  РАЙОНУ    ЧЕРНІГІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

(двадцять сьома сесія сьомого скликання)

РІШЕННЯ

від 29 жовтня 2019 року                  с.Плиски                                 №787 - 27/VII

Про затвердження Стратегії сталого

розвитку Плисківської об’єднаної

територіальної громади на 2019-2026 роки

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою забезпечення сталого економічного та соціального розвитку Плисківської об’єднаної територіальної громади, в рамках проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування - впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах північної, центральної і західної України» який співфінансовано в рамках співпраці у сфері розвитку «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща та реалізовано Фондом Розвитку Місцевої Демократії (Польща) і ГО “Європейський діалог” (Львів) за участі регіональних партнерів в Україні, сільська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стратегію сталого розвитку Плисківської об’єднаної територіальної громади на 2019-2026 роки (додається).

2. Відділам, установам Плисківської сільської ради, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності, громадським організаціям громади врахувати основні положення Стратегії при розробці бюджету, плану соціально-економічного розвитку громади та щорічних програм.

3. Оприлюднити Стратегію сталого розвитку Плисківської об’єднаної територіальної громади на 2019-2026 роки на офіційному веб-сайті Плисківської сільської ради.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії сільської ради.

Сільський голова                                                                       М. О. ВІРКО

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення № 787 - 27 / VII   

Плисківської сільської

ради                                                                        

від 29.10. 2019 року

КОНЦЕПЦІЯ

Стратегія сталого розвитку

Плисківської ОТГ на 2019 - 2026 роки

Плисківська об’єднана територіальна громада,

Чернігівська область

                                                                                 Червень 2019

Стратегія розроблена в рамках проекту 
 "Підтримка реформи місцевого самоврядування - впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах північної, центральної і західної України" 
 стратегічною командою, яка складається із лідерів і представників місцевої громади.

Роботу стратегічної команди координували експерти
 Фонду Розвитку Місцевої Демократії (ФРМД)
 - Олексій Пасічник і Роберт Жарковський -
 на основі Партисипативної Моделі Стратегічного Планування ФРМД.

Документ опрацьовано в рамках проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах Північної, Центральної та Західної України», що співфінансується в рамках співпраці у сфері розвитку "Польська допомога" Міністерства закордонних справ Республіки Польщі. Проект реалізується Фондом Розвитку Місцевої Демократії (Польща) і ГО “Європейський діалог” (Львів) за участі регіональних партнерів в Україні. Зміст документу відображає точку Фонду Розвитку Місцевої Демократії і не може бути ідентифіковано з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Шановні жителі Плисківської  об’єднаної територіальної громади!

Ми – молода, амбіційна громада, яка розпочала свій шлях з 14 лютого 2017 року. Головне наше завдання – створити успішну, спроможну, самозабезпечену, дружню, самобутню громаду, екологічно чисту, з розвиненою інфраструктурою, високим рівнем життя, освіти, культури, соціального захисту, яка дбає про своїх мешканців.

Аналіз ситуації щодо сучасного соціально-економічного розвитку громади показав, що назріла необхідність створення нової концепції її сталого розвитку. На разі, важливо для розвитку громади своєчасно, професійно визначити стратегічні цілі її розвитку. Тому, ми вирішили створити цей стратегічний документ в рамках проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах Північної, Центральної та Західної України», що співфінансується в рамках співпраці у сфері розвитку "Польська допомога" Міністерства закордонних справ Республіки Польщі та реалізується польським Фондом Розвитку Місцевої Демократії і ГО “Європейський діалог” за участі регіональних партнерів в Україні

Перед Вами документ, як результат праці робочої групи Плисківської сільської ради. В процесі створення Стратегії сталого розвитку Плисківської громади на 2019 – 2026 роки враховувалися побажання, думки, пропозиції всіх верств населення різних вікових категорій, професій, соціальних груп, а також дітей, чиї візуалізації майбутнього громади були відібрані на конкурсі і стали натхненням в дискусіях про майбутнє громади.

Сподіваюсь, що у серцях мешканців зміцніє віра в потужну та самодостатню громаду. Реалізація Стратегії сталого розвитку принесе користь громаді тільки при мобілізації ресурсів, коштів, постійній, щирій співпраці, активності влади, бізнесу та громадян.

Бажаю всім впевненості, наполегливості, наснаги у зміцненні нашої громади.

З повагою

Голова Плисківської сільської ради

Марина Вірко

1. Процес створення стратегії, попередні коментарі

У методиці підготовки в рамках проекту DOBRE Стратегії сталого розвитку Плисківської ОТГ на 2019 - 2026 роки (Стратегія) застосовано методику Партисипативної Моделі Стратегічного Планування Фонду Розвитку Місцевої Демократії (FRDL), що на практиці означало проведення процесу згідно з наступними принципами:

• Залучення до роботи над стратегічним документом широкого представництва місцевого середовища (представників найважливіших установ, громадських організації, місцевих лідерів).

• прийняття перспективи сталого розвитку – аналітичні дослідження і рішення, які ухвалюються під час розробки стратегічних рішень, охоплюють чотири сфери: економічну, соціальну, екологічну та інфраструктурну.

• Підготовку звіту про стан громади на основі аналізу наявних даних.

• Проведення соціального аналізу (що охоплює проведення досліджень громадської думки про умови життя і якість публічних послуг у громаді).

• Перевірку напрацьованих рішень в процесі громадських консультацій.

• Врахування думки мешканців під час вибору пріоритетів розвитку (соціологічні дослідження і консультації).

• Співпрацю між суспільними та інституціональними зацікавленими сторонами, працівниками органу місцевого самоврядування і консультантами під час робіт над документом.

Процес підготовки Стратегії відбувався в наступному режимі дій:

• Ознайомчий візит 18 вересня 2018 року з метою підготовки початкових описів з ключових питань, проблем, виявлення значних проблем розвитку ОТГ.

• Перша стратегічна майстерня (17.10.2018), під час якої визначено колектив у справах Стратегії, а також заплановано процес стратегічного планування і розпочато суспільні дослідження.

• Переведення суспільного дослідження на пробі 100 респондентів, обраних випадково з числа мешканців об'єднаної громади. 

• Друга стратегічна майстерня (07.11.2018) - презентація результатів дослідження, проведення SWOT-аналізу та напрацювання бачення розвитку громади.

• Третя стратегічна майстерня (18.12.2018) - узгодження бачення розвитку, стратегічних і  операційних, а також погодження плану дій.

• Четверта стратегічна майстерня (04.06.2019) - вироблення комплексу дій, конкретних проектів, які мають служити реалізації операційних і стратегічних цілей. Опрацювання вступної версії рекомендацій і припущень до проекту Стратегії, яку винесено на громадські консультації.

• П’ята  стратегічна майстерня (25.07.2019) - метою була Презентація документу рекомендацій до проекту Стратегії та підбиття підсумку перебігу партисипативного процесу підготовки рекомендацій до проекту стратегії, представлення результатів громадських консультацій, врахування зауважень з консультації, модифікація моделі впровадження, моніторингу і відповідальності за впровадження стратегії в громаді, окреслення компетенції окремих груп, які братимуть участь в її наступних актуалізаціях.

Рекомендації до проекту Стратегії були представлені мешканцям ОТГ в ході громадських консультацій. Документ був доступний на веб-сайті громади, в бібліотеці, в адміністрації громади, щоб жителі мали легкий та прямий доступ до документу. Консультативні зустрічі з мешканцями громади відбулись в населених пунктах:

• с.Плиски (04.06.2019),

• с.В.Загорівка (06.06.2019),

• с.Сиволож (07.06.2019),

• с.Махнівка (10.06.2019).

Результати консультацій були передані колективу з розробки рекомендацій до проекту стратегії, який впровадив їх у остаточний варіант документу, що також було результатом п'ятої стратегічної зустрічі.

Рекомендації до проекту Стратегії сталого розвитку Плисківської об’єднаної громади були підготовлені в співробітництві з мешканцями згідно партисипативної моделі як декларація майбутнього стану громади, до якого прямуватимуть як її мешканці, так і місцеві органи влади, впродовж найближчих 8 років. Це перший документ такого значення в об’єднаній громаді, який піднімає питання розвитку у вимірі стратегічних напрямків. Це означає сценарій "майбутнього", досягти якого ОТГ намагається в рамках запланованих дій, у підсумку яких відбудеться трансформація поточної ситуації.

У роботі над рекомендаціями до проекту стратегії брали участь:

1. Вірко Марина Олександрівна – сільський голова  Плисківської сільської ради, с. Плиски;

2. Байло Марина Віталіївна – депутат Плисківської сільської ради, директор закладу дошкільної освіти « Перлинка», с. Велика Загорівка;

3. Бойко Олексій Іванович - депутат Плисківської сільської ради, голова фермерського господарства « Україна»,на основі с. Велика Загорівка;

4. Брагінець Людмила Валентинівна -  начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Плисківської сільської ради, с. Плиски;

5. Бундя Олександр Олександрович – спеціаліст з комп’ютерного забезпечення Плисківської сільської ради, с. Сиволож;

6. Вакуленко Микола Іванович –  член виконавчого комітету Плисківської сільської ради, приватний підприємець, с. Велика Загорівка;

7. Вернигор Валентина Олексіївна – начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Плисківської сільської ради, с. Сиволож;

8. Вернигор Ірина Василівна – начальник відділу освіти, молоді та спорту Плисківської сільської ради, с. Сиволож;

9. Вовденко Людмила Віталіївна – директор Плисківського сільського будинку культури, с. Плиски;

10. Газнюк Тетяна Віталіївна – начальник відділу архітектури, комунальної власності та земельних ресурсів Плисківської сільської ради , с. Плиски;

11. Дейнека Олег Іванович – в.о. старости Махнівського старостинського округу, с. Махнівка;

12. Драбинога Тетяна Яківна – головний спеціаліст з кадрового забезпечення Плисківської сільської ради, с. Плиски;

13. Єсипенко Ольга Іванівна – спеціаліст з  військового обліку та органу реєстрації Плисківської сільської ради, с. Плиски;

14. Ілляшенко Людмила Василівна – секретар Плисківської сільської ради , с. Плиски;

15. Кот Людмила Петрівна -   завідувач Плисківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Велика Загорівка.                             

16. Кравченко Сергій Михайлович – заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, с. Велика Загорівка;

17. Кутовець Валентина  Віталіївна – начальник фінансового відділу, головний бухгалтер Плисківської сільської ради, с. Плиски;

18. Кутовець Світлана Іванівна – спеціаліст з соціальної роботи Плисківської сільської ради, с. Плиски;

19. Куценко Людмила Михайлівна – начальник інформаційно – організаційного відділу Плисківської сільської ради, с. Плиски;

20. Лебедь Людмила Ятимівна -  керуючий справами ( секретар) виконавчого комітету Плисківської сільської ради, с. Велика Загорівка;

21. Лисечко Оксана  Вікторівна – депутат Плисківської сільської ради, художній керівник Великозагорівського будинку культури, с. Велика Загорівка;

22. Лисовець Тетяна Миколаївна – директор Плисківської публічної бібліотеки, с. Плиски;

23. Марченко Валентина Василівна – депутат Плисківської сільської ради , директор Сиволозької публічної бібліотеки, с . Сиволож;

24. Меншиков Василь Федосійович – в.о. старости Сиволозького старостинського округу, с. Сиволож;

25. Мохонько Лариса Анатоліївна – начальник відділу соціального захисту та охорони здоров’я, с. Плиски;

26. Нагорний Микола Михайлович – депутат Плисківської сільської ради, голова фермерського господарства « Ярина», с. Махнівка;

27. Попович Микола Микитович – пенсіонер, с. Плиски;

28. Ревенок Дмитро Олександрович – головний спеціаліст з написання інвестиційних проектів Плискіівської сільської ради, м. Чернігів;

29. Романенко Володимир Іванович – депутат Плисківської сільської ради, с. Велика Загорівка;

30. Секерня Олена Миколаївна - депутат Плисківської сільської ради, директор Сиволозької ЗОШ І-ІІІ ступенів, с. Сиволож;

31. Смалій Олена Петрівна – в.о. старости Великозагорівського старостинського округу, с. Велика Загорівка;

32. Федорченко Анатолій Віталійович – депутат Плисківської сільської ради, директор Великозагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, с. Велика Загорівка;

33. Фоміна Анастасія Валеріївна – спеціаліст інформаційного відділу Плисківської сільської ради, с. Плиски;

34. Ярошевська Наталія Миколаївна – заступник директора з навчально – виховної роботи Плисківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, с. Плиски.

Рекомендації до проекту Стратегії сталого розвитку Плисківської ОТГ – це напрацьований за партисипативною методикою консенсус різних груп мешканців громади щодо напрямків, в яких ми прагнемо розвиватись та негативних явищ, що спостерігаються в нашій громаді, яким ми маємо протидіяти.

1. Аналіз місцевого розвитку – найважливіші висновки

Плисківська ОТГ розташована у західній частині Чернігівської області і західній частині Борзнянського району. ОТГ було створено чотирма сільськими громадами: Плисківською, Великозагорівською, Махнівською і Сиволозькою. Найбільшою з точки зору кількості мешканців місцевістю громади є адміністративний центр громади – с. Плиски, ОТГ складається з 5 населених пунктів.

Створення Плисківської ОТГ було передбачене у Перспективному плані формування спроможних громад Чернігівської області. Процес об’єднання проходив відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». В процесі децентралізації влади рішення про добровільне об’єднання приймалося  на загальних зборах громадян  сіл Плиски, Велика Загорівка, Сиволож, Махнівка. 

Відповідно до рішення сесії Плисківської сільської ради № 154 – 18/УІІ від 14 лютого 2017 року, датою створення ОТГ вважається 14 лютого 2017 року.

Загальна площа громади – 236,0 кв. км.

Безпосередньо на території ОТГ промислових підприємств майже немає. Громада має виключно сільськогосподарський характер разом із характерним для села сільським господарюванням.

Таблиця 2.1. Основні дані

Таблиця 2.2. Характеристика громади в регіональному контексті

Демографічна ситуація в громаді

Кількість мешканців станом на 1 січня 2018 р. – 2884 особи. Населення ОТГ практично моноетнічне, українське. Навколишні землі – це території, заселені українськими селянами у кінці XVIII ст. і протягом XIX-XX сторічь.

Таблиця 2.3. Демографічно-територіальна характеристика населених пунктів громади

Таблиця 2.4. Структура населення громади

Таблиця 2.5. Динаміка природного приросту та сальдо міграції на території громади, осіб

Економічна і соціальна ситуація в громаді

B громаді переважають середні та малі сільськогосподарські підприємства. Основні сільськогосподарські культури – зернові і соняшник.

На території громади зареєстровано 26 господарський суб’єкт, у тому числі: 14 як юридичні особи і 12 фізичних осіб-підприємців (далі за текстом – ФОП). Основні підприємства: ТОВ «Плиски-Агро» с.Плиски

СТОВ «Дружба» с.Сиволож, ТОВ «Агроінвест-Натуральні продукти» с.В.Загорівка, ТОВ «Великозагорівське», СТОВ «Надія» с.В.Загорівка, ФОП «Котова А.І.» с.Плиски, ПП «Вакуленко» с.В.Загорівка. Існує також 1292 дрібних одноосібних господарств, які відрізняються від фермерських господарств і ФОПів невеликими ділянками оброблюваних земель і відсутністю офіційної реєстрації господарської діяльності.

Таблиця 2.6. Найбільші роботодавці на території ОТГ

Таблиця 2.7. Найбільші платники податків в громаді

Ресурси для економічного розвитку громади:

1. Землі сільськогосподарського призначення з високим рівнем родючості (потенційні об’єкти для інвестицій в розвиток аграрного бізнесу вирощування зернових культур, соняшнику , цукрового буряку , займання тваринництвом);

2. Наявність екологічно чистих зон для рекреації та відпочинку – штучні водойми, лісовий масив (потенційно важливе направлення для розвитку рекреаційно-туристичного бізнесу);

3. Транспортна комунікація - важливий залізничний та автомобільний транспортний вузол, що проходить по всій країні, що дає змогу для транспортування необхідних ресурсів для розвитку підприємництва;

4. Трудові ресурси громади – працездатне населення здебільшого з кваліфікацією аграрного напрямку з відповідним досвідом;

5. Спортивна інфраструктура – наявний спорткомплекс дозволяє розвивати та популяризувати спортивну галузь, що є одним з потенційних напрямів розвитку громади.

Таблиця 2.8. Основні доходи бюджету ОТГ

Таблиця 2.9. Структура видатків бюджету ОТГ

Кількість населення громади працездатного віку становить 1422 особи. Головними роботодавцями є бюджетна сфера і приватні сільськогосподарські підприємства.

Таблиця 2.10. Характеристика бази дошкільних закладів і шкіл на території ОТГ

Таблиця 2.11. Характеристика бази об’єктів охорони здоров’я на території ОТГ

Таблиця 2.12. Характеристика закладів культури на території ОТГ

Таблиця 2.13. Характеристика закладів спорту на території ОТГ

Інфраструктура і просторовий розвиток

В Плисківській ОТГ створено комунальне підприємство «Перспектива», на разі КП надає такі послуги:

• Послуг з благоустрою - вирубування дерев та викошування трави, прибирання територій , побілка стовпів електропередачі.

• Надання ритуальних послуг - доставка домовин, вінків та іншої атрибутики для проведення обряду.

Крім того планується надання таких комунальних послуг, як вивіз сміття та впорядкування сміттєзвалищ, обслуговування доріг, послуги перукаря, транспортні послуги та інше.

У ОТГ немає в наявності актуальної містобудівної документації.

Таблиця 2.14. Характеристика технічної інфраструктури громади

Стан навколишнього природного середовища, екологія

У зв’язку з відсутністю на території  Плисківської громади великих підприємств, що забруднюють довкілля, стан навколишнього середовища можна оцінити як задовільний. Існують потенційні негативні впливи глобальних змін клімату на території ОТГ, що супроводжуються засухами,  повенями, зниженням рівня ґрунтових вод . Разом з тим, екологічну загрозу становлять :

• замулення місцевих водойм, забруднення їх стоками прибудинкових господарств;

• засмічення територій поблизу житлових та природних зон;

• низька екологічна свідомість, обізнаність та культура значної частини мешканців;

• відсутність природоохоронних територій, лісових угідь у статусі рекреаційних;

• відсутність сучасної системи збору, розподілу, сортування та утилізації твердих побутових відходів.

1. Результати соціологічного дослідження

Соціологічне дослідження якості життя мешканців

Елементом проведеної діагностики, який був ключовим для подальшої роботи над стратегією громади, було проведення соціологічного дослідження якості життя мешканців Плисківської ОТГ, з якого випливають такі висновки:

• Заявлене бажання переїхати в інші місце: так – 26,5%, ні – 65,3% респондентів.

• Хороша оцінка факту створення об’єднаної громади – 51,0%, погана – 7,2%.

• Оцінка об’єднаної громади як місця для проживання: добре – 24%, посередньо – 43%, погано – 33%.

Діаграма 3.1. Оцінка мешканцями Плисківської об’єднаної громади, як місця для проживання. Джерело: Дослідження якості життя.

Діаграма 3.2 відображає підсумки дослідження якості життя, показуючи які сфери повинні бути підтримані особливо. Це цінна інформація для влади громади, оскільки дозволяє визначити ключові потреби, що одночасно мають суттєвий вплив на відчуття комфорту і якість життя мешканців.

Діаграма 3.2: Оцінка важливості факторів, які мають найбільший вплив на якість життя і публічні послуги, і які повинні мати особливу підтримку для досягнення збалансованого місцевого розвитку. Джерело: Дослідження якості життя (n=100 домашніх господарств).

Пріоритетом для мешканців виступає охорона і профілактика здоров’я і стан дорожньої інфраструктури,. Важливе значення має освіта і дошкільне виховання, вуличне освітлення, соціальна допомога, а також громадська безпека, чистота громадських місць, утримання кладовищ.

Менш важливими для мешканців виступають, зокрема, позашкільні заняття для дітей, спорт і відпочинок, адміністративні послуги, підтримка неурядових організацій.

 Дослідження дозволило визначити фактори, які позитивно і негативно впливають на якість життя в громаді. До позитивних факторів належать:

• Позитивна оцінка факту створення об’єднаної громади

• Високий відсоток мешканців, які вирішили залишитися в громаді

• Високий відсоток мешканців, які задоволені фактом проживання в об’єднаній громаді, та позитивна оцінка громади, як місця для проживання

• доступність і якість навчання у дитячих садочках і школах, якість позаурочних занять у школах

• доступність дитячих майданчиків 

• доступність різноманітних форм цікавого дозвілля для дітей та молоді

До факторів, які негативно впливають на якість життя в громаді, належать:

• Відсутність достатньої кількості робочих місць на території громади

• Слабка підтримка започаткування власного бізнесу з боку громади

• Стан доріг, відсутність тротуарів, велодоріжок та безпеки на дорогах

• Придатність доріг для пішоходів (наявність тротуарів, їх стан, нічне освітлення)

• Стан транспортного сполучення між населеними пунктами об’єднаної громади та якість громадського транспорту

• Пристосованість громадських будівель до потреб осіб з особливими потребами

• Діяльність аптек

• Чистоту річок, озер, водойм,

• Відсутність можливості сортування сміття

1.  SWOT-аналіз – висновки

Підсумком стратегічного аналізу і соціологічного дослідження в процесі партисипативного стратегічного планування і роботи над рекомендаціями до проекту стратегії Плисківської ОТГ було проведення SWOT-аналізу, який полягає у визначенні сильних (англ. Strenghts) i слабких (Weaknesses) сторін громади (її позитивних і негативних рис, специфічних ресурсів, потенціалу або дефіцитів, які мають вплив на майбутній розвиток), а також можливостей (Opportunities) i загроз (Threats), (позитивних і негативних процесів чи явищ, які стосуються громади або стосуватимуться її у майбутньому і впливатимуть на її розвиток).

Процес приготування SWOT/TOWS–аналізу відбувався у декілька етапів, в яких брали участь представники призначеного стратегічного колективу, представники громадських організацій, комунальних установ і мешканці, які представляють різні соціальні групи (бізнесменів, фермерів, пенсіонерів).

Визначено чинники, які впливають на розвиток громади. Аналіз SWOT був проведений в чотирьох сферах:

• Сфері економіки - де визначено слабкості і потенціали місцевої економіки, шанси і бар'єри розвитку і їх визначники, можливості створення нових можливостей і ресурсів.

• Суспільній сфері - задоволення суспільних потреб, процеси і суспільні проблеми, публічна безпека, суспільні послуги (освіта, охорона здоров'я, культура), активність і інтеграція суспільства.

• Сфері комунальних послуг (цивілізаційній) - комунальні послуги, доступність і якість адміністративного обслуговування, житловий фонд, якість життя і доступність послуг.

• Зовнішніх відносин - співробітництво з інституційними партнерами (адміністраціями різних рівнів, іншими місцевими органами влади, громадськими організаціями, підприємствами) і мешканцями.

Ідентифіковано ключові проблеми, які будуть вирішуватися в довгостроковій перспективі, сформульовано їх наступним чином:

Сфера Екології

1. Забруднення навколишнього середовища - викидання пестицидів та хімічно-отруйних речовин від с/г діяльності підприємствами, які функціонують на території ОТГ до збирання урожаю та після , не в дозволених місцях, що породжує масове забруднення лісів, річок, земель.

2. Відсутність контролю за використанням природних ресурсів громади – не створено екологічної інспекції або комісії з нагляду та контролю за дотриманням використання земель, які знаходяться в оренді с/г підприємств (10 на території ОТГ).

3. Наявність стихійних сміттєзвалищ – на територіях всіх сіл є незаконне викидання різного роду сміття в непередбачених для цього місцях, що з часом породило стихійні сміттєзвалища, які потребують негайної прибирання та утилізації.

4. відсутність облаштованих екологічно-чистих зон для відпочинку -  оскільки на території громади наявні ліси відповідно є вимога до облаштування зон для відпочинку людей, туристичних маршрутів де кожен мешканець та гості ОТГ змогли б активно провести дозвілля.

Економічна сфера:

1. Відсутність робочих місць – проблема пов’язана насамперед з невеликою кількістю підприємств на території ОТГ у відповідності до загального числа населення - 2884 осіб ОТГ з них працездатного віку 1422 особи, працює на території ОТГ 440 осіб, відповідно близько 1000 членів громади - вимушені не працювати, працювати в «тіні» або виїхати з її межі. На території ОТГ функціонують 66 суб’єктів господарювання.  

2. Дефіцит коштів в місцевому бюджеті – бюджет ОТГ переважно складають податки і збори, запланований обсяг річного бюджету ОТГ складає 20263342,00 грн, з них 10729812,00 грн. – субвенції, дотації, інші доходи. Запланована видаткова частина бюджету складає 21082342,00 грн.

3. Не проведена інвентаризація земель – не було проведено опису та правового підтвердження кількості земель на території ОТГ з відповідним встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням. Відповідно даних загальний земельний фонд ОТГ складає 23603,4 Га землі , 20977,54 Га с/г угіддя з них 16108,3 Га це рілля, сіножаті, пасовища.

Сфера інфраструктури

1. відсутність генерального плану територій – не розроблена містобудівна документація ОТГ , яка має регулювати містобудівну діяльність на території ОТГ, відповідно немає чітких визначених умов безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціонального визначення меж землекористувань, зон житлової, промислової забудови в ОТГ.

2. Відсутність мереж газопостачання та водовідведення – мережа газопостачання повністю відсутня тому , а є перешкодою як для створення підприємств , які у своїй діяльності потребують таке постачання так і населення відповідно до особистісних потреб. Мережа водопостачання наявна тільки в селі В. Загорівка (2 км. водогону), яка повністю функціоную та забезпечую потреби населеного пункту В.Загорівка ОТГ.

3. Зруйноване транспортне сполучення між селами ОТГ  - загальна протяжність доріг на території ОТГ складає 118,17 км,  транспортне сполучення між населеними пунктами ОТГ мають статус державного значення (15,3 км). Роботи по капітальному ремонту таких доріг проводилися в радянський період, поточний середній ремонт на початку 90-х років. В свою чергу це ускладнює транспортну комунікацію між селами ОТГ (вчасний доїзд рятувальних служб до громадян, пожежної, швидкої, унеможливлюється функціонування автобусного маршруту на території ОТГ).

4. Критичний стан дорожньої інфраструктури на території ОТГ – 67,25 км. складає протяжність доріг місцевого значення, які своєчасно не здатна обслуговувати на сьогодні ОТГ, у зв’язку відповідними економічними та фінансовими проблемами, відсутністю техніки та кваліфікованих кадрів для обслуговування та утримання таких доріг.

Соціальна  сфера (культура, спорт, освіта, медицина)

1. Демографічна криза- найстрашніша проблема в ОТГ і є найголовнішою. Оскільки показник народжуваності падає з кожним роком, відповідно до статистичних даних на території ОТГ проживає  2884 особи на початок 2018 року, народилося 12, за 2017 рік померло – 89, приріст населення складає - 77 осіб.

2. Алкоголізм – ті громадяни, які залишилися без роботи і не виїхали та не зайнялися домашнім господарством - потрапили у важку життєву ситуацію, а саме це пояснюється випадками алко-залежності. Це велика соціальна проблема, яка виникла після багатьох негативних факторів і проблем, які описані вище в переліку (відсутність робочих місць, низьким рівнем освіти, проблема виховання та ін.).

3. Криміногенна ситуація зростає – це пояснюється випадками пограбувань сільських дворів де не проживають люди, правопорядок в повній відповідно не можливо підтримати органами внутрішніх справ , неможливістю охопити та попередити випадки заздалегідь на місцях так як поліцейські відділки знаходяться в районному центрі.

4. Забезпечення шкіл новітнім технологічним обладнанням – для підвищення якості освіти та доступності інформації заклади освіти потребують мультимедійних дошок, спеціалізовано облаштованих класів відповідно до напрямків розвитку учня.

5. Відсутність спортивно-гурткових комплексів – заклади (центри) де діти різного віку змогли б займатися саморозвитком, відповідні гуртки та секції, кінозали, розважальні і спортивні кімнати, культурні галереї та зали з поєднання національних традицій та сучасних культур (субкультур відповідних вікових категорій).

6. Не розвинена аптечна галузь - не задовольняє більшість потреб мешканців ОТГ кількість аптек, які знаходяться на території ОТГ (2 ФАПи та 1 аптека на 5 сіл ОТГ), оскільки є відповідний дефіцит ліків, проблеми з їх постачанням, люди змушені їхати до районного центру за ліками.

7. Послуги поштового зв’язку - не задовольняє потреби більшості населення, відсутність повноцінного відділення на ОТГ та кваліфікованих кадрів, це пояснюється в несвоєчасності отримання людьми пенсій, неможливості та недоступності листування. Послугами поштового зв’язку жителі ОТГ вимушені користуватися в районному центрі або взагалі ними не користуються.

8. Відсутність банкоматів та електронних терміналів – отримання коштів (зарплат) є неможливим оскільки відсутні банкомати (взагалі відділення банків), оплатити комунальні послуги та інше члени ОТГ можуть тільки в районному центрі.

9. Недостатній рівень якості освіти – це пояснюється рейтингом успішності шкіл в області (рейтинг успішності за 2017 рік становив 166, 193, 204 місця серед 313 середніх навчальних закладів в Чернігівській області), відсутність повноцінно укомплектованих класів в школах та класах-комплектах , де навчаються діти з різних класів разом, а також , відсутність фахових спеціалістів з важливих предметів, які навчають дітей.

10. Відсутність дозвілля різних вікових категорій населення, особливо людей з обмеженими можливостями – на території ОТГ відсутні місця проведення дозвілля, такі як: парки відпочинку, алеї, пляжі , заклади рекреації.

11. Неоптимальна структура освітніх закладів - після створення ОТГ було передано 6 навчальних освітніх закладів (3 заклади загальної середньої освіти середніх і 3 заклади дошкільної освіти). Місткість закладів є великою в порівнянні з наявною кількістю учнів, а також штат працівників, утримання таких закладів здійснюється за рахунок не лише державної субвенції( якої не вистачає), а й місцевого бюджету, а також державних субвенцій. Але фінансове утримання є недостатнім для таких освітніх закладів, які були збудовані ще за радянських часів та передбачають більшу кількість вихованців за наявну.

12. Проблема відсутності спеціально пристосованих місць для людей з особливими потребами (обмеженими можливостями) .  Практично вся інфраструктура, яка знаходиться на території ОТГ не передбачає відповідних засобів та пристосувань для людей з особливими потребами (пандуси, кнопки виклику фахівців, відведені тротуари, доріжки, спеціально облаштований транспорт для доставки до місць обслуговування, відповідні місця гігієни, туалети).

На підставі результатів у згаданих сферах ідентифіковано сильні і слабкі сторони громади, а також її шанси і загрози, представлені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Результати SWOT-аналізу Плисківської ОТГ

Слабкі сторони Плисківської ОТГ

• Транспортне сполучення в критичному стані (ремонт доріг, вулиць на території ОТГ)

• Відсутність робочих місць та бідність населення (низький рівень оплати праці в тому числі)

• Відсутність місць проведення дозвілля усіх категорій населення

• Низькі надходження до місцевого бюджету від здачі с/г землі в оренду

• Демографічна криза (висока смертність низька народжуваність)

• Недостатньо коштів місцевого бюджету

• Наявність стихійних сміттєзвалищ (проблеми з упорядкуванням сміття)

• Відсутність лікувально-оздоровчих комплексів

• Відсутність лікувально-оздоровчих комплексів

• Недостатня фінансова підтримка з боку держави субвенціями та дотаціями (проблеми з надходження, дефіцит коштів, не прозорість виділення та надходження)

• Низька якість медичного обслуговування

• Відсутність банкоматів та електронних терміналів

• Відсутність АЗС

• Низький рівень контролю за діяльністю с/г підприємств на території ОТГ

• Погане освітлення сіл (а місцями відсутнє)

• Алкоголізм (розповсюдження самогоноваріння, що збільшує проблему)

• Не використання в повній мірі наявного потенціалу в усіх сферах ОТГ

• Самоуправління

• Відсутність інвесторів

Сильні сторони Плисківської ОТГ

• Залізничне сполучення та станція

• Земельні ресурси, ліс

• Спортивна інфраструктура

• Газова заправна станція

• Готельно-ресторанна інфраструктура

• 100% наповнення бюджету

• Географічне положення

• Діяльність шкіл (підтримка функціонування навчальних закладів та утримання їх в тому числі і всієї інфраструктури на території ОТГ)

• Наявність творчих колективів

• Спортивна та здорова молодь ОТГ

• Транспортне сполучення

• Організація дозвілля

• Соціальна підтримка та допомога з боку сільської ради (соціальні програми)

• Наявність коштів для виробництва

• Сильний керівник  ОТГ

• Компактність розміщення населених пунктів та ресурсів ОТГ

• Дуже гарна природа. Екологія

• Самостійність у вирішенні локальних та персональних проблем (населення)

• Наявність приміщень для здачі в оренду

• Людські ресурси

1. Бачення розвитку громади

1. Стратегічні й операційні цілі стратегії

Наведені нижче стратегічні цілі сформульовані на основі результатів проведеної діагностики основних сфер життєдіяльності громади. Діагностика дозволила сформулювати ключові проблеми в цих сферах:

• Економіка – відсутність робочих місць і бідність населення

• Навколишнє середовище та туризм – відсутність місць відпочинку та центрів дозвілля, забруднення навколишнього середовища та відсутність місць утилізації сміття

• Соціальна сфера – демографічна криза та низький рівень медичного обслуговування

• Сфера інфраструктури – транспортне сполучення, відсутність генерального плану, освітлення

В стратегії закладено інтенсивний характер розвитку громади, який ґрунтується на її постійно укріплюваних міцних сторонах і перевагах. Водночас не забуто про виявлені недоліки та потреби, які мають бути задоволені. Стратегічні цілі є найвищою ланкою дерева цілей. Кожна з них підпорядкована відповідній продіагностованій сфері життя громади. Із стратегічних цілей випливають операційні цілі, вказуючи шлях їх реалізації. Вони визначені для кожної стратегічної цілі, сформульованої в документі, визначаючи її сферу і межі. В той же час оперативні цілі залишаються на певному рівні узагальнення, вказуючи лише напрямок, який реалізують описані конкретні дії, що мають бути виконані для реалізації стратегії до 2026 року.

Стратегічні цілі розвитку Плисківської ОТГ

Стратегічна ціль 1. Створення умов для розвитку підприємницької діяльності та забезпечення високого рівня життя

Стратегічна ціль 2. Створення умов для розвитку людини та суспільства

Стратегічна ціль 3. Створення екологічно чистої, інноваційної, самодостатньої, енергоефективної, орієнтованої на потреби мешканців інфраструктури життєдіяльності ОТГ та умов для збереження і відновлення навколишнього середовища

Стратегічні і операційні цілі розвитку Плисківської ОТГ

1. Індикатори впливу і взаємозв’язки між стратегією та іншими стратегічними документами

Індикатори впливу

Важливим елементом процесу моніторингу та оцінювання є відповідний підбір показників та індикаторів, які обумовлюють ефективний моніторинг Стратегії та дають змогу проводити порівняльний аналіз, надають достовірну інформацію про рівень соціально-економічного розвитку громади. Підставою для розробленої системи показників повинен бути набір офіційних статистичних даних, доступних на рівні громади.

З практичної точки зору, це - базовий перелік показників та індикаторів, який передбачає можливість впровадження нових або розширення переліку наявних даних. В ситуації, коли неможливо підібрати один показник, який вимірює ціль (оскільки її реалізація передбачає, наприклад, досягнення кількох оперативних цілей чи завдань), можуть бути сформульовані синтетичні показники.

У процесі моніторингу та оцінювання показники повинні підбиратись відповідно до визначених стратегічних і оперативних цілей та завдань Стратегії таким чином, щоб вони відображали вплив реалізації Стратегії на трансформацію громади та показували конкретні результати. На етапі моніторингу та оцінювання повинні бути ідентифіковані три види показників:

Основною метою системи моніторингу Стратегії виступає перевірка ефективності дій, визначених в рамках стратегічних та оперативних цілей, які містяться в документі. Таким чином, моніторинг реалізації Стратегії буде проводитись з урахуваннях сукупних показників продуктів, результатів та впливу проаналізованих основних показників, визначених у Стратегії для окремих стратегічних цілей. Показники реалізації Стратегії розвитку спрямовані на визначення того, чи досягнуті, та в якій мірі досягнуті, стратегічні цілі, а також, в якій мірі впровадження Стратегії  наближає громаду до реалізації стратегічного бачення.

Взаємозв’язки між стратегією та іншими стратегічними документами

В процесі створення Стратегії сталого розвитку Плисківської ОТГ на 2019-2026 роки був дотриманий принцип несуперечності зі стратегіями вищого рівня – Стратегією розвитку Чернігівської області на період до 2020 року, Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2020 року та Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020".

Стратегія "Україна - 2020" визначає мету, вектори, дорожню мапу, найвищі пріоритети і показники відповідних суспільно-економічних, організаційних, політико-правових умов формування і розвитку України. Стратегія "Україна - 2020" передбачає у рамках одного з чотирьох векторів руху - Відповідальність і Соціальна Справедливість - реалізацію реформ: Децентралізація та реформа державного управління, а також Реформа регіональної політики. Внаслідок зазначених реформ відбулося об'єднання громад і виникнення Плисківської ОТГ.

Даний вектор руху реалізовує Державна Стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року, яка визначає три стратегічні цілі:

1. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів

2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток

3. Ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку

Для кожної стратегічної мети Державної Стратегії регіонального розвитку визначено також операційні цілі і завдання, які складають основу для цілей і завдань Стратегії розвитку Чернігівської області на період до 2020 року.

В стратегії розвитку Чернігівської області визначені наступні пріоритетні напрями розвитку регіону – стратегічні цілі: (1) Розвиток людського потенціалу «Людина – понад усе», (2) Підвищення конкурентоспроможності області та забезпечення стійкого економічного зростання, (3) Розвиток сільських територій «Регіон рівних можливостей». Ці цілі знайшли безпосереднє відображення в стратегічних цілях Стратегії розвитку Плисківської ОТГ і системно узгоджуються з пріоритетними напрямами розвитку громади:

1. Створення умов для розвитку підприємницької діяльності та забезпечення високого рівня життя

2. Створення умов для розвитку людини та суспільства

3. Створення екологічно чистої, інноваційної, самодостатньої, енергоефективної, орієнтованої на потреби мешканців інфраструктури життєдіяльності ОТГ та умов для збереження і відновлення навколишнього середовища.

Взаємозв'язок стратегічних документів і стратегічних цілей, зазначених вище, представлено на схемі 8.1.

Схема 8.1. Взаємозв'язок стратегічних документів і стратегічних цілей

Цілі в Стратегії сталого розвитку Плисківської ОТГ на 2018 – 2026 роки узгоджені з цілями Стратегії розвитку Чернігівської області на період до 2020 року, внаслідок чого забезпечується використання ефекту синергії в реалізації поставлених цілей, як для Плисківської ОТГ, так і для області в цілому.

Крім цього, Стратегія розвитку Плисківської ОТГ враховує в своїх цілях та має взаємозв’язок з іншими місцевими стратегічними і плановими документами громади – щорічними програмами соціально-економічного розвитку громади , іншими програмними і нормативними документами, такими як:

• Паспорт територіальної громади Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.

• Програма «Турбота» по поліпшенню соціального захисту громадян

• Програма розвитку фізичної культури і спорту в Плисківській сільській раді

• Програма розвитку культури та культурної спадщини

• Програма відзначення державних та професійних свят

• Програма «Дитяче харчування»

• Програма оздоровлення та відпочинку дітей

• Програма забезпечення безкоштовного підвезення педагогічних працівників, учнів освітніх закладів та вихованців закладів дошкільної освіти Плисківської сільської ради

• Програма підвищення кваліфікації вчителів

• Програма «Пільгове перевезення незахищених верств населення»

• Програма «Підтримки збільшення народжуваності на 2018-2020 роки.

• Програма відшкодування депутатам сільської ради витрат на відрядження для участі в пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій Плисківської сільської ради

• «Безпечне місто» та комплексна «Програма профілактики правопорушень на 2018-2020 роки» програми районного рівня (були погоджені Плисківською сільською радою).

• Програма фінансової підтримки КП «Перспектива» Плисківської сільської ради на 2018 рік.

• Програма національно – патріотичного виховання  дітей та молоді на 2019 -2022 роки.

• Програма розвитку молодіжної політики Плисківської сільської ради.

• Програма роботи з обдарованою молоддю.

Основними джерелами фінансування діяльності в усіх сферах розвитку виступають власні доходи громади і зовнішні джерела (в тому числі цільові субвенції, гранти, кредити). Джерелом здобуття цільових субвенції можуть бути Урядові Програми, які реалізуються через державний бюджет (Міністерство регіонального розвитку і бюджет області (державні установи) та підтримують окремі сфери. Державний бюджет – це:

• кошти інфраструктурної субвенції;

• кошти ДФРР.

Щодо першого випадку – ці кошти надаватимуться обмежений період. Громада, також, готуватиме інвестиційні програми та проекти регіонального розвитку, що можуть фінансуватися за кошти ДФРР, за напрямами, визначеними Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 р.

1. Система впровадження і моніторингу реалізації стратегії; принципи оновлення документу 

В основі успіху цілого проекту лежить правильне врахування всіх можливих середовищ і сфер соціально-економічного життя громади. Воно гарантує відповідну якість і темп роботи.

Соціально-економічний розвиток у загальному розумінні виступає основною стратегічною ціллю кожної громади і є в інтересах кожної з них. У зв'язку з цим розробка Стратегії за участю всіх зацікавлених сторін вимагає дуже ретельного відбору партнерів, які представляють різні інтереси і різні можливості. Такий тип взаємодії виступає сутністю партисипативної методології, яка вважається найбільш ефективною.

Список учасників процесу розробки Стратегії повинен охоплювати представників:

• мешканців,

• ключових економічних середовищ,

• публічних установ, які відповідальні за місцевий розвиток,

• працівників органів місцевого самоврядування, місцевих політиків,

• неурядових організацій – зокрема, соціально-економічних,

• місцевих засобів масової інформації.

Також, крім того, має бути передбачена участь спеціалістів, зовнішніх консультантів, так як це відбувалося за підтримки Фондації Розвитку Місцевої Демократії та проекту "Підтримка реформи місцевого самоврядування - впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах північної, центральної і західної України".

Роль ініціатора, координатора впровадження і моніторингу бере на себе громада. Голова Громади особисто і через делегованих до роботи спеціалістів несе відповідальність за формальну організацію і розробку Стратегії. Також, він відповідає за логістику і змістовну сторону процесу.

Важливою є роль місцевих засобів масової інформації та суспільних засобів масової інформації, так як це відбувалося під час впровадження в громаді процесу стратегічного планування; вони будують площину для спілкування учасників процесу зі спільнотою громади, а також, що надзвичайно важливе – консультування Стратегії та її усуспільнення під час розробки на кожному з його етапів.

Метою цих дій повинно стати, з одного боку, створення сприятливого клімату довкола Стратегії і пошук союзників для її реалізації, а з іншого – роль передавача настрою і думок мешканців, різноманітних середовищ, особливо в ситуаціях, коли необхідно внести коригування у Стратегію. Стратегія у розробленій остаточній версії повинна бути прийнята радою ОТГ і стати основою проектів, які реалізовуються громадою й усіма місцевими суб'єктами і які є елементами реалізації стратегії розвитку громади.

Для проведення моніторингу, стратегічного контролю і оцінювання в рамках робочої і стратегічної команди рішенням голови об’єднаної громади має бути створена команда з моніторингу. У її складі, окрім працівників ради , мають увійти також депутати, підприємці, діячі громадських організацій. Команда має бути відібрана таким чином, щоб забезпечити усім зацікавленим в реалізації стратегії сторонам (молоді, людям похилого віку, людям з інвалідністю, різним соціальним групам мешканців) можливість чіткої і зрозумілої оцінки її реалізації.

Моніторинг і оцінка – це систематичний збір інформації про стан реалізації запланованої діяльності і реалізації поставлених цілей у ситуації, яка змінюється. Збір даних і їх систематичний аналіз дозволяють провести оцінку:

• відповідності реалізації Стратегії до графіку,

• реалізації Стратегії на рівні запланованих продуктів та досягнутих результатів,

• внесення змін у діяльності, заплановані в Стратегії, з огляду на зміну соціально-економічних умов та з огляду на безпеку.

Технічною базою для моніторингу і оцінки має бути порівняння детального плану дій і показників, визначених для реалізації окремих заходів. Цикл зустрічей команди – це робота двічі на рік, а саме , в квітні, під час оцінки реалізації Стратегії в минулому році, і в серпні, під час збору пропозицій проектів для подальшої реалізації Стратегії. У цей час має бути опублікований документ з аналізом, проведеним командою в серпні, на основі звітів, підготовлених суб'єктами, які відповідальні за реалізацію, та координатором, відповідальним за реалізацію стратегії.

Основним принципом актуалізації Стратегії виступає циклічна реалізація діяльності, яка повторює процес розробки її першої версії, підготовленої в партисипативному процесі відповідно до методології Партисипативної Моделі Стратегічного Планування ФРМД. Жоден елемент такої діяльності, яка здійснювалась на першому етапі, не повинна бути виключена з наступного етапу.

Інший важливий принцип – це акцент на аналізі змін і стані реалізації Стратегії розвитку, а також умінні робити висновки. Це дає можливість переконатися у правильності прийнятих пріоритетів чи потребі їх продуманої модифікації. Також це передбачає виключення випадковості реалізованих проектів. Важливо, також, щоб учасники цієї системи не потрапили у рутину – на цьому втратить не лише сама Стратегія, а, передусім, діяльність з розвитку Громади.

У роботі над розробкою Стратегії особливий акцент покладено на усвідомлення того, що щорічне погодження з громадськими партнерами пріоритетів для повної реалізації стратегії дозволяє вносити пропозиції проектів усім, хто хоче брати участь у реалізації Стратегії.

Участь в цьому процесі громадських партнерів дозволяє застосувати методику "багатовимірної селекції", яка використовується для вибору пріоритетних проектів, коли рішення приймається групою представників з місцевої спільноти, відповідно до її волі і уявлень про майбутнє, а ,також, згідно з Партисипативною Моделлю Стратегічного Планування.

1. Детальний план дій (короткострокова і довгострокова перспектива)

Детальний план дій на 2019 – 2021 (короткострокова перспектива) та 2019-2026 (довгострокова перспектива) роки