Щорічно у світі 9 грудня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності й попередження цього злочину
Дата: 09.12.2021 08:23
Кількість переглядів: 164
Його встановлено відповідно резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/69/323 у вересні 2005 року. Дата обрана невипадково, оскільки саме цього дня 1948 року була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
У статті 2 Конвенції про запобігання злочинам геноциду і покарання за нього геноцид тлумачиться як "наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу..." А у статті 1 Конвенції підтверджується, що геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого учасники Конвенції зобов’язуються «вживати заходів попередження і карати за його вчинення» Головна відповідальність щодо запобігання і припинення геноциду покладається на державу, в якій цей злочин вчиняється.
Приймаючи цю резолюцію без голосування, всі 193 держави-члени тим самим підтверджують, що кожна окрема держава є відповідальною за захист свого населення від геноциду, що така відповідальність передбачає запобігання цьому злочину, зокрема й підбурювання до нього.
У 1980 – 1990 роках геноцид учинявся під час т. зв. «етнічних воєн» та «етнічних чисток» в Африці, Азії й Європі. Стосовно української людності політика геноциду й етноциду активно здійснювалася у ХХ ст. Ознаки геноциду мають дії урядів різних країн стосовно кримських татар, українських німців, українських поляків, українських циган, українських греків, українських болгар, іудеїв, що проживали на території України.
Наймасовішим та найжорстокішим злочином геноциду проти українського народу стало вбивство голодом у 1932 – 1933 роках мільйонів українських селян, які становили основу нації та були носіями української ідентичності.
Передумовою для вчинення злочинів геноциду є прояви ксенофобії та нетерпимості щодо етнічних, релігійних та інших груп суспільства, внаслідок чого вони піддаються системній дискримінації, переслідуванню та вчиненню стосовно них жахливих актів насильства.
Геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права. Головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, в якій цей злочин вчиняється.
Міжнародна спільнота має об'єднатися задля припинення свавілля тих, хто фізично винищує цілі народи.
І найважливішим запобіжником повторення подібних трагедій у майбутньому, безперечно, є наша пам’ять…
